Заповідник «Кам’яні могили» — це одна з найдавніших пам’яток культури історії людства — їй понад 12 мільйонів років.
Розташований цей заповідний об’єкт здебільшого у Володарському районі Донецької області біля села Назарівка (300 га), а близько сотні гектарів його припадають на Куйбишевський район Запорізької області вздовж правого берега річки Каратиш, лівої притоки річки Берди. Заснований заповідник у квітні 1927 року, а статусу заповідника набув 1961 року. У 2008 році заповідник «Кам’яні могили» потрапив до Top-21 всеукраїнського конкурсу «Сім природних чудес України». Кам’яні Могили називали колись Бесташ-Гора (слово «бесташ» тюркське та в перекладі означає п’ять каменів, відповідно п’яти головним гранітним горбам Кам’яних Могил).
Заповідник являє собою скельні виходи висотою 50-70 м посеред степу. 2 мільярди років тому тут вивергався вулкан. Ланцюг гір складається із Західної та Східної гряди. Це острівний вихід на рівнинну поверхню степу Українського кристалічного щита, так зване Маріупольсько-Бердянське піднесення, де над поверхнею степу піднімаються окремі виступи кристалічних порід. Здавна їх називають Могилами — Токмак-Могила, Бельмак-Могила, Корсак-Могила, Савур-Могила тощо. У західній гряді знаходяться вершини «Жаба» і «Гостра», «Ведмедиця з маленьким Ведмежам», «Динозавр». У східній гряді знаходяться вершини «Мала Панорамна» (або «Миша»). Також є вершини «Південна», «Скорботна Вдова», «Витязь», «Панорама». Висота вершин 200 м. Гранітні гряди за хімічним складом і фізичною структурою не мають аналогів на нашій планеті. 
Велику цінність становлять «Кам’яні Могили» і з історико-археологічної точки зору. У стародавні часи це місце було культовим. По всьому його периметру розташовані похоронні кургани у два кільця, діаметром дев’ять і вісімнадцять кілометрів. Науковці знайшли тут багато написів різних часів і наскельних малюнків, деякі перегукуються за аналогією з накресленнями стародавньої Месопотамії, а інші залишені шумерами та скіфами. Біля центральної садиби заповідника виставлені численні «баби» — стародавні культові кам’яні скульптури. Найбільшою визначною пам’яткою заповідника Кам’яні Могили, безумовно, є камінь на вершині гори Гостра, західний бік якого вкритий загадковими письменами. Лінійні розміри каменю 130 на 80 см. 
Борозни, які складають написи, завширшки близько 1 см та завглибшки до 1 см. Краї заглиблень відносно гладкі та рівні. Камінь цілком із рожевого граніту, поверхня на 80% вкрита різними видами мохів, що особливо ускладнює аналіз. Основною загадкою є яскраво виражений тризуб із симетричними розмірами в центрі композиції. На жаль, незважаючи на явну унікальність символіки і стилю виконання, камінь не внесено до путівника по заповіднику, його не згадують у жодному довіднику або енциклопедії з української культури та історії. Багато істориків вважають, що саме тут відбулася битва на річці Калці 1223 року, відома своїм сумним для русичів результатом. На згадку про 300 000 загиблих у битві, споруджено меморіал, що включає надгробок із хрестом і каплицю. На каплиці напис: «Каплиця преподобного Іллі Муромця. 
Побудовано Спілкою козаків південно-східної України «Військо Запорозьке» та Спілкою козаків Донбасу «Свобода»…на честь 2000-річчя Різдва Христового, 777-річчя битви на річці Калці, 55-ї річниці перемоги у Великій Вітчизняній війні. Ця подія нагадуватиме майбутнім поколінням, що історія — це кров предків, і вона вчить не йти вдруге шляхами безславними». 30% загальної площі заповідника спочиває під кам’яними брилами, а решта 70% — це квітучий незайманий степ, не зачеплений руками людини, тому рослинне і тваринне царство тут дуже різноманітне. Своєрідність рельєфу, особливості відслонень гірських порід, строкатість умов зростання флори на Кам’яних Могилах — усе це здавна цікавило науковців. У заповіднику росте 29 видів флори, занесених до Червоної книги України. 
Охороняють цілинні різнотравно-типчаково-ковилові степи і рослинність гранітних відшарувань. На схилах східного кряжу до річки Каратиш в ущелинах і серед гранітних нагромаджень можна побачити доволі густі зарості дерев і кущів. Тут чимало шипшини, глоду, шовковиці, жостеру, кизильника чорноплідного та в’яза Висоцького. Загалом флора налічує 468 видів судинних рослин, 50 — мохоподібних, 38 — водоростей, 78 — лишайників, 182 — грибів. Поверхня гранітних скель вкрита головним чином лишайниками, а мохи та вищі рослини трапляються тут лише в заповнених дрібноземом тріщинах. Тут росте кілька видів рослин, які, крім заповідника, ніде не зустрічаються. Це деревій голий, волошка несправжньобліднолуската. Папороть-вудсія альпійська, крім заповідника, не трапляється ближче, ніж за 1000 км від нього. 
Тваринний світ заповідника теж цікавий. Зустрічаються лисиці, зайці, їжаки, кроти. Із гризунів багато ховрахів. Є види полівок, мишей. Серед хижаків, крім лисиці, зрідка трапляється тхір степовий, — рідкісний вид, занесений до Червоної книги. З плазунів тут живе такий «червонокнижний» вид, як гадюка степова. Чимало ящірок, а в долині річки Каратиш кілька видів земноводних. Особливо багатий заповідник на птахів, бо є чудовим притулком для них. Тут мешкають жайворонки, вівсянки, сорокопут-жулан, кам’янки, чимало хижих птахів. Крім того, час від часу тут з’являються красені журавлі-красуні. Цікаво, що під час перельотів, особливо навесні, лише сюди залітають шпаки рожеві. Кам’яні Могили — унікальна природна та історична пам’ятка, на жаль, майже незнайома широкому загалу. Лише останніми роками її популярність серед туристів дещо зросла.