Історичний музей Г. Я. Сєдова

Кращим пам’ятником подвигу першопрохідника Арктики є історичний музей Г.Я. Сєдова. Відкриття музею Г.Я. Сєдова відбулося 8 липня 1990 р. на батьківщині підкорювача північних широт у селищі Сєдове, Новоазовського району, Донецької області. Двоповерхову будівлю музею, схожу на силует вітрильника, спеціально звели за проектом, автори якого — В.С. Соломін, О.К. Плєсков. У результаті спільних зусиль було створено цікавий історичний музей великого дослідника Арктики, який чудово оформили художники Санкт-Петербурзького комбінату живописно-оформлювального мистецтва. З 1990 р. музей Г.Я.Сєдова є відділом Донецького обласного краєзнавчого музею. Через два роки музей Г.Я.Сєдова — самостійний історичний музей… Георгій Сєдов (1877 — 1914 р.р.) … Колись просто Жорка, «Сєдий» — син азовського моряка з Кривої Коси. В експозиції представлено предмети, якими користувалися в родині Сєдових: макет рибальської колиби, сітка для лову риби, посуд, підручники. У 1895 році Георгій Сєдов вступає до морехідних класів Ростова-на-Дону, де в 21 рік отримує диплом штурмана каботажного плавання. Тут же відвідувачі знайомляться з матеріалами, що розповідають про життя Сєдова в Петербурзі, коли після здачі іспитів за курс Морського кадетського корпусу і ставши офіцером-гідрографом, він став жити в цьому місті. В 24 роки Сєдова висвятили на поручика по Адміралтейству, скерували до Гідрографічної експедиції Північного Льодовитого океану з дослідження Нової Землі і Карського моря. Це була його перша експедиція в «край білої безмовності», після якої начальство заговорило про Сєдова як про «сміливого до божевілля поручика». 1904 — 1907 рр. — служба в Амурській річковій флотилії в Миколаївську-на-Амурі. У період російсько-японської війни 1905 р. Сєдов командує міноноскою в Амурській флотилії. Георгій Якович Сєдов відомий не тільки як полярний дослідник, а й як гідрограф, який зробив великий внесок у дослідження морів, переважно арктичних. 30-річний гідрограф був обраний дійсним членом Російського географічного, а потім і Російського астрономічного товариств. Відвідувачі музею мають змогу ознайомитися з матеріалами попередніх експедицій Г.Я.Сєдова на Колиму 1909 року та Каспієм 1911 року. Результати експедицій Г. Я.Сєдова були високо оцінені.Я.Сєдова було високо оцінено: він був нагороджений високими нагородами — орденом Святої Анни III ст. та орденом Святого Станіслава III ст. Саме під час перебування на Новій Землі у Сєдова зародилася думка про організацію експедиції для досягнення Північного полюса. З незвичайною мужністю почав готуватися до здійснення своєї мрії — підкорення Північного полюса. В експозиції музею розміщено карту полярної експедиції, копії рахунків про добровільні пожертви на придбання собак, продовольства. Тут же справжні експонати з судна «Святий мученик Фока», на якому вирушив Г.Я.Сєдов у свій останній подвиг. Частина обшивки і підковки корабля, совкова лопата, знайдена на місці загибелі Г.Я.Сєдова на острові Рудольфа, частини фотоапарата, бритва, пензлі, які належали учаснику експедиції художнику М.В.Пінегіну. А поруч позитиви Миколи Васильовича, виразний малюнок шхуни «Св. Фока», виконаний власноруч художником і подарований музею його дружиною. «Головна мета моя — саме досягнення полюсу як цілком визначеної астрономічної точки». До складу експедиції, крім самого Сєдова, входили географ В.Ю.Візе, геолог М.А.Павлов, художник М.В.Пінегін, відомі в майбутньому вчені. Загалом на кораблі було 27 осіб. Нелюдськими зусиллями вдалося спорядити невелике судно «Святий мученик Фока», на якому 27 серпня 1912 року відважний моряк пішов до свого безсмертя. Експозиційний розділ «Г.Я.Сєдов — першопроходець Арктики» дає змогу наочно простежити найважливіші етапи життя і діяльності начальника першої російської експедиції до Північного полюса. Документи, фотографії, цінні реліквії, представлені в музеї, розповідають про організовану нашим земляком експедицію. 1912 р. біля берегів Нової Землі судно «Святий Фока» зустріло непрохідні льоди, експедиція була змушена зазимувати. 1913г. — звільнившись від льоду, судно «Святой Фока» взяло курс до Землі Франца-Йосипа і тут, у бухті Тихій острова Гукера, встало на другу зимівлю. 1914р. — 15 лютого ще в пору полярної темряви і снігових буревіїв, вже захворілий на цингу Сєдов з матросами Пустошним і Лінніком на трьох собачих упряжках залишає бухту Тиху і вирушає до Північного полюса. Останній лист Сєдова до дружини Віри Валеріанівни Май — Маєвської. Написано красивим рівним почерком, що не характерно для Сєдова. Кожна фраза довго обмірковувалася і зважувалася. Г.Я.Сєдов помер 5 березня 1914 року від підступної хвороби на шляху до своєї заповітної мрії і був похований на острові Рудольфа — найпівнічнішій частині архіпелагу Землі Франца-Йосипа. Великий розділ експозиції «Здійснення мрії Г.Я.Сєдова» присвячений сучасному освоєнню Півночі. Тут представлені увазі екскурсантів макет першої полярної станції під керівництвом І.Д.Папаніна, матеріали останніх полюсних експедицій, філателістичні колекції про експедиції до Північного полюса. Створюється не тільки історичний музей, а й краєзнавчий музей. Працівники музею ведуть збір матеріалів з історії селища Сєдове, рибальського промислу Новоазовського району. Відвідувачі музею мають можливість побачити перші сторінки історії хутора Крива Коса (нині сел. Сєдове), побуту рибалок. Безсумнівно, неабиякий інтерес становлять предмети інтер’єру селянської хати, знаряддя праці, які експонуються в розділі «Історія хутора Крива Коса». Розділ «Місце роботи — Азовське море» знайомить екскурсантів з літописом рибколгоспу «Заповіти Ілліча» (нині агроцех № 36 ВАТ «Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча»), відображає нелегкі умови праці рибалок. Тут можна побачити знаряддя лову рибалок: сітки, буй (кухтиль), виделку, дерев’яні голки (глічки), гачки, багор і т.д. Важко переоцінити значення культурної спадщини, залишеної експедицією Сєдова. Матеріали, зібрані учасниками експедиції, мають величезне наукове значення. Великі роботи були проведені в галузі геодезії, гідрографії, метеорології, геології, картографії, гляціології, земного магнетизму. Вдячне людство не забуває своїх героїв. Холодні арктичні води нині омивають біля Північної Землі острови Сєдова. На Новій Землі в бліде полярне небо зметнувся пік Сєдова. Обличчям на північ обернувся на Землі Франца-Йосипа мис Сєдова, звідки він пішов у свою останню героїчну дорогу. Лише за радянських часів збулася мрія Сєдова про освоєння Північного морського шляху: через два десятиліття після його смерті цей шлях було відкрито для регулярних плавань. Відвідавши історичний музей Г.Я.Сєдова, люди не зможуть забути про морського офіцера в чині старшого лейтенанта, який у свої неповні 37 років уже спочивав під брилами льоду на о. Рудольфа в ім’я науки.