Овіяне легендами, неповторне у своїй красі, чарівне у своїй загадковості озеро Синевир — одне з чудес Закарпаття. Це найбільше гірське озеро в Україні, а ті, хто бачив його на власні очі, нарікають Синевир ще й найкрасивішим озером, незвичайно вражаючим, справжнім дивом природи. Саме тут творець, який має найбуйнішу фантазію, — природа, повною мірою втілив свій талант. Озеро Синевир, з усіх боків оточене величними гірськими масивами: горою Кам’янкою з півночі, хребтом Овчарський Верх з півдня, грядою Боржавської полонини із заходу та горою Стримбою з південного сходу. Через таке розташування його називають «Краплею моря серед гір», однак це далеко не єдиний епітет. Синевир часто називають «Перлиною Карпат», «Озером закоханих» і «Морським оком», і кожна з назв відображає пов’язані з цим унікальним творінням природи легенди. За переказами, своєю появою озеро завдячує величезному коханню, яке навіки поєднало душі графської доньки Сіні та пастуха Віра. За наказом батька Сіні, який не бажав благословляти такий союз, слуги скинули на Віра величезний камінь, і він загинув. Синь, яка дізналася про те, що трапилося, прибігла на місце загибелі коханого і, обійнявши його тіло, плакала дні й ночі, поки її сльози не стали цілим озером, яке потягнуло у свої глибини і вбиту горем дівчину. Сьогодні про цю трагічну історію нагадує висока скульптурна група з червоного дерева «Синь і Вир», що стоїть на березі і була створена 1983 року закарпатськими майстрами І. Бровдієм і М. Саничем.
Через цю легенду Синевир і називають озером закоханих, вважається, що воно допомагає усім, хто здатний на справжнє кохання, і, якщо приїхати сюди з коханим, то кохання приноситиме лише радість.
З першої легенди випливає ще одна. Невеликий острівець посередині озера — це те місце, де було вбито Вира, через цей острівець озеро з висоти нагадує велике око — побачити це можна, якщо піднятися на гору Озерну. З висоти Синевир і справді нагадує око: і своєю формою, і синьою гладдю, ніби райдужкою, і острівцем-зіницею, і лісами-війками, що обрамляють його. Не раз, спостерігаючи «Морське око» з висоти гори Озерної, люди виліковувалися від хвороб, що мучили їх довгий час, назавжди.
Чому Синевир називають ще й перлиною Карпат, можна зрозуміти одразу, якщо побувати тут. Вікові ялиці та буки в кілька обхватів завтовшки, гірські піки, що встромляються в хмари, дзеркальна гладь кришталево чистої води Синевира, повітря, що пахне гірськими ароматами, — разом усе це складає чарівну атмосферу, відчути яку можна лише на власні очі, споглядаючи красу цієї пам’ятки Закарпаття — умиротворяючої, тихої, спокійної.
З 1974 року озеро Синевир як унікальний природний скарб вирішили охороняти. Для цього було засновано ландшафтний заказник, який 1989 року набув статусу Національного Природного Парку «Синевир». Згодом парк було розширено до 40,4 тисяч гектарів, майже 6 тисяч із яких стали заповідною зоною.
Сьогодні НПП «Синевир» — це не лише славнозвісне озеро, а й інші красиві та найцікавіші природні пам’ятки. Серед них невелике Дике озеро, що представляє погляду дивовижний краєвид — оточену лісами прозору водну гладь, незвичайне болото Глуханя, яке має випуклу сферичну поверхню, подібних до якого в Карпатах більше немає, та багато іншого. Кожен куточок парку — це мальовнича картина, що відкривається захопленому погляду.
Також на території парку розташований єдиний у своєму роді у світі музей Лісосплава — дивовижна гідротехнічна споруда на воді. Без перебільшення можна сказати, що в парку «Синевир» зібрано унікальні достопримечательности Украины, які найяскравішим чином ілюструють природну красу і багатство цієї чудової країни.