Однією з головних особливостей південних, морських кордонів України є наявність цілої низки лиманів. Дністровський і Куяльницький, Дніпровський і Сухий Лиман — це лише деякі із заток, що утворилися під час затоплення гирла рівнинних річок Чорним морем. Одним із найцікавіших утворень подібного роду в Причорномор’ї визнано Сухий Лиман, чия назва абсолютно несумісна зі статусом діючого гідрологічного об’єкта. Сухий Лиман — це те саме гирло річки, у цьому випадку Дальник, яке свого часу затопило підступне Чорне море. Цей гідрологічний об’єкт розташований на території Одеської області. Сам обласний центр віддалений від Сухого Лиману відстанню в 16 км, а на його березі розташувався один із найкрутіших торгових портів України — Іллічівськ. 
Колись давно море намило піщану косу, аби «відгородити» від себе лиман. Коса була не-маленька — понад 1,25 кілометра, і не-худенька — в окремих місцях її ширина сягала 170 метрів. Але на початку XX століття річці Дальник вдалося прорвати заслінку, яку організував для її вод потужніший сусід-водойма. Не останню роль у цьому зіграли шторми, що діяли на противагу звичайному напрямку роботи морських хвиль. Унаслідок прориву коси морські води змішалися з річковими. Трохи затхлий лиман отримав приплив багатої киснем рідини, тому в ньому завелося безліч риби, здатної проживати в слабосолоній воді. Наприклад, сазан і чехоня, хамса, кефаль, ставрида, луфарь і калкан. Щоб не втрачати такі цінні біологічні ресурси, 1935 року в проривах коси, що відокремила Сухий Лиман від Чорного моря, було прорито перший обловно-запускний канал, який гарантує місцевим жителям свій шматочок хліба з маслом, точніше — свій щоденний шматочок копченої або солоної рибки.
На сьогоднішній день, після того, як на правому березі лиману побудували порт, лиман з морем з’єднується серйозним каналом. До речі, його глибина дорівнює 14 метрам. До речі, знаменитий Коринфський, що з’єднав Егейське та Іонічне море і розірвав Коринфський перешийок, має глибину всього 8 метрів. Ми хоч і не в Греції, але крізь наш український канал спокійно проходять судна класу «море», «річка-море» і «річка». Крім штучної транспортної артерії, основна частина Сухого лиману не судноплавна. Глибина водойми в північній частині ледь сягає півтора метра. У цьому місці від лиману штучно відведено кілька ставків, орієнтованих на комерційне рибництво. На півдні, ближче до моря, глибина збільшується, що дає змогу використовувати лиман як ідеальний плацдарм для кайт- і вінд-серфінгу. Невеличкий Сухий Лиман уже став справжньою визначною пам’яткою Причорномор’я. Його біологічні ресурси приваблюють тих, хто обожнює половити рибку, не виходячи у відкрите море, що коливається. Тим більше, що ефективність риболовлі в його слабосолоних водах у рази вища, ніж у відкритому Чорному морі. Тому багато хто з тих, хто приїжджає на відпочинок до Іллічівська або до Одеси, із задоволенням приїжджає до себе, до Сухого Лиману, щоб потішити себе справжньою результативною риболовлею.