Гарний берег Азовського моря. Він пологий, укритий піщаним килимом і захищений від впливу відкритого моря довгастими, насипаними хвилями, косами. Між косами і «материковою» частиною України утворюються мілководні затоки, заповнені червонокнижною флорою і фауною. Однією з таких заток, що прикрасили південну околицю України, став Утлюкський лиман. Утлюкський лиман з’явився в акваторії Азовського моря, на крайньому півдні Запорізької області, завдяки утворенню найдовших, якщо не згадувати Арабатської стрілки, кіс цієї частини Світового океану. Сорока п’яти кілометрова Федотова коса і Бирючий острів, розділені невеликою протокою, «відгородили» від моря територію, ширина якої в окремих місцях сягає 20-ти км. Як і батьківська водойма, Утлюкський лиман вкрай мілкий. Його глибина ледь сягає 3,5 метрів, що дає змогу пересуватися акваторією лише малотоннажним суднам — вітрильним яхтам, човнам і катерам. 
Через значну довжину спостерігається різниця в крутості північно-західних і південно-східних берегів лиману, а також різниця в солоності основної та північної частини затоки, у яку впадають річки Атманай, Малий і Великий Утлюк. Спочатку всі береги Утлюкського лиману були піщаними, порослими гідрофільною і солевитривалою рослинністю — очеретом, осокою. Ці «запорізькі плавні» стали місцем проживання сотні тисяч птахів, приваблених безліччю риби, яка збирається на «підводні пасовища» на мілководді Азовського моря. Тому щільність «травоїдних» тварин і хижаків, що «дивляться» за ними, — оселедця і барабулі, хамси і риби-голки, пеленгаса і калкана, колюшки і перкарини, щуки й азовського дельфіна, дорівнює щільності людського населення дельти Гангу, на острові Ява, в долині Рейну або нью-йоркському Манхеттені. На жаль, свого часу провалився проєкт із перетворення частини Утюкського лиману на сучасне рибницьке підприємство, подібне до тих, що давно вже оточують береги Японії, французької Нормандії та Норвегії.
Не ставши «рибним азовським ельдорадо», береги Утлюкського лиману прославилися цілою серією недорогих і самобутніх курортів. Це — Генічеськ, Атманай, Давидівка і головна зірка Приазов’я — смт Кирилівка. За об’єктивно короткий термін селище, засноване сектою селян-духоборів, перетворилося на бальнеологічний, кліматичний і грязьовий курорт економічного класу. Своїм гостям Кирилівка пропонує обладнані піщані пляжі, кілька десятків баз відпочинку, налагоджену інфраструктуру, можливість рекреації на Пересипу або на Федотовій косі, а також пригощає наливними фруктами, дешевими овочами, динями і кавунами. Ну, і не забувайте про виловлену в Утлюкському лимані рибу, зв’язки якої в копченому або солоному вигляді вивішені для продажу під дахом кожного приватного будинку або в приватній крамничці. Самостійно наловити в затоці свіжої барабульки або хамси, та засмажити її на вечерю, зможе кожен, хто приїде на відпочинок у Кирилівку. З 2011 року в Кирилівці функціонує найбільший у країні відкритий аквапарк. Недалеко від нього знаходиться дельфінарій, луна-парк і бази прокатів спорядження для заняття водними видами спорту. Тож можливість відвідати Приазов’я скоро стане такою ж престижною, як традиції відпочинку на популярних середземноморських курортах.