На правому березі Дністра за 20 км від дивовижного міста Кам’янець-Подільський знаходиться ще один справжній середньовічний скарб — стародавня Хотинська фортеця, яку щороку відвідують тисячі туристів з усього світу. Це одна з найстаріших на території України фортець, яка, не дивлячись на свою непросту історію, збереглася до наших днів у прекрасному стані.
У Хотині побував далеко не кожен, але цю фортецю бачили багато хто. Минули століття, пішли в минуле криваві битви за території, а Хотинська фортеця продовжує славитися, але вже не як місце жорстоких битв, а як місце дії знаменитих історичних фільмів. Тут знімали такі фільми, як «Балада про доблесного лицаря Айвенго», «Стріли Робін Гуда», «Три мушкетери», «На війні як на війні», «Гадюка», що вийшов нещодавно, «Тарас Бульба» і багато інших кінострічок. Безумовно, цього б не було, якби в старому Хотині та його легендарній фортеці не збереглася справжня атмосфера Середньовіччя.
Фірма, замок, мальовничі краєвиди долини Дністра та навколишніх степів і лісів — видовище незвичайне. Зведений на скелястому мисі між каньйонами річки та струмка, що огинає мис із півночі та заходу, на висоті близько 20 м над рівнем річки замок постає перед поглядом і ніби переносить на століття назад. Прилеглі до замку території не зворушені сучасністю, завдяки чому гості Старого Хотина можуть бачити це місце таким, яким воно було багато століть тому.
Кам’яна фортеця була зведена на місці побудованої за часів князя Володимира дерев’яної в середині XIII століття. Місто, розташоване на важливому торговельному шляху, що проходив по Дністру в Чорне море, потребувало надійних укріплень, які б захищали від набігів кочівників і домагань на Хотин з боку сусідніх держав. Будівництвом фортеці зайнявся князь Данило Галицький за часів, коли місто було частиною Галицько-Волинського князівства. Зведені тоді 7-метрові стіни з білого вапняку з огляду на подальшу неодноразову перебудову і добудовування фортеці сьогодні збереглися лише частково в товщі збудованої пізніше східної стіни.
Після Галицького князя облаштуванням фортеці опікувалися всі, хто потім володів містом. Того вигляду, який можна побачити сьогодні, здебільшого їй надали молдавські правителі у XV столітті. Тоді замкове подвір’я було піднято на 10 метрів, зведено потужні стіни заввишки до 40 і завширшки 5 метрів, вежі, каплицю і два палаци. Потім південні її межі розширили в 1640-ті роки поляки. У XVIII столітті ще надійнішою цитаделлю Хотинську фортецю зробили турки, які найняли інженерів-фортифікаторів із Франції, звели Новий замок із потужними бастіонами, пристосували укріплення до далекобійної артилерії. Після всіх доопрацювань місткість фортеці збільшилася — вона могла вміщати 60-тисячний гарнізон.
Відвідування Хотинської фортеці залишає незабутні враження. На її території збереглися княжий палац, замкова церква, казарми і будинок коменданта. Високий рівень майстерності будівельників демонструє великий колодязь у центрі замкового подвір’я, в якому і сьогодні є вода, а похмурі таємниці минулого зберігають темні підземелля.
Автентична обстановка, яку зберегла Хотинська фортеця, очевидна і на фотографіях, але відчути, доторкнутися до багатого минулого цієї цитаделі з непростою долею, що бачила за віки стільки, скільки описати не є можливим, можна тільки побувавши в цій пам’ятці України, побачивши її на власні очі. Про те, що пам’ятають і що бачили стіни, бруківки, старовинні споруди та будівлі фортеці, розкажуть найбільш красномовною мовою.