Не дивлячись на те, що Чернівці багаті на красиві будівлі та цікаві місця, багато туристів відвідують місто заради саме цієї пам’ятки. Внесений до списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО Чернівецький Національний Університет, колишня резиденція православних митрополитів Далмації та Буковини — це візитна картка міста, пам’ятка, що прославилася далеко за межами країни і захоплює всіх, кому доводиться побачити її на власні очі.
Будівництво резиденції митрополитів почалося завдяки ініціативі єпископа Євгена Гакмана, який переконав австрійського монарха в тому, що столиця Буковини потребує гідної споруди для духовенства. Перший камінь у фундамент майбутнього шедевра архітектури був закладений 1864 року самим владикою. Зведення резиденції тривало 18 років — усі роботи було завершено 1882 року. Творцем, який створив проєкт резиденції, був видатний учений, академік і архітектор із Чехії Йозеф Главка. Ця робота стала вінцем його архітектурної творчості і була високо оцінена знавцями на багатьох відомих конкурсах архітекторів і навіть на Всесвітній виставці в Парижі. Главка створив споруду унікальну у своєму роді, незвичайну, напрочуд складну і красиву.
Колишня резиденція митрополитів є комплексом із трьох будівель у формі літери «П» з дивовижним просторим парком у центрі, оточений високою огорожею з масивними трипролітними воротами. Три корпуси: Головний (Митрополичий), Монастирський (Будинок для приїжджих) і Семінарський, у якому розташована церква Трьох Святителів, самостійні, але їх об’єднує єдиний геніальний задум талановитого архітектора. Комплекс відносять до стилю еклектики, переважаючими є елементи романського та візантійського стилю, проте помітні й мавританські, готичні, народні буковинські та навіть юдейські мотиви.
Величезний комплекс, що височіє на пагорбі над річкою Прут, величний і романтичний, водночас нагадує і про найвідоміші визначні пам’ятки Європи, такі як Вестмінстерське абатство в Лондоні, про лицарську епоху, 
та про пишний Схід, і водночас має український колорит — черепичні дахи з візерунками, у яких проглядаються мотиви буковинського народного орнаменту. З одного боку, споруда заворожує монументальністю, великоваговістю суворих ліній, а з іншого — безліччю витончених деталей, що надають усьому комплексу легкості й навіть казковості. Підсилює враження і розбитий на подвір’ї комплексу та позаду Головного корпусу дендрологічний парк. Тут цвіте магнолія, яку можна знайти не в кожному ботанічному саду, і зібрані рідкісні види дерев, чагарників і рослин, розбита штучна водойма і створений грот. Перед заднім фасадом Головного корпусу, крім чудового парку, можна побачити і бюст Й. Главки з бронзи.
Настільки ж дивовижна й архітектура будівель і всередині. Найрозкішнішими є інтер’єри Головного корпусу, де розташовані Мармурова, Червона, оздоблена різьбленим деревом, і сувора, але вишукана Блакитна зали.
У Семінарському корпусі домінантою виступає церква Трьох Святителів, над оздобленням якої працювали такі знамениті майстри як К. Йобст і К. Свобода. У церкві можна побачити чудовий іконостас, розкішний і весь її інтер’єр загалом, ще однією перевагою храму є дивовижна акустика, яку вважають найкращою в країні. З 40-х років минулого століття в колишній резиденції розміщуються факультети Чернівецького Університету. Сьогодні прийти на екскурсію сюди й побачити на власні очі архітектурний шедевр, відчути його атмосферу й велич, розкіш і красу може будь-хто охочий. Розповідь про такий чудовий шедевр, який важко назвати просто будівлею — скоріше це розкішний, незвичний палац, може бути дуже довгою й однаково не опише тієї чудової краси, яку він собою представляє. Саме тому щоб побачити й відчути пишність цієї достопримечательности Черновцов, сюди приїжджають люди з багатьох країн світу.