Про красу Українських Карпат складено легенди, їх оспівано у віршах, а пишність карпатських пейзажів не раз намагалися передати на полотнах художники. Кожен, хто побував у Карпатах хоча б раз, запам’ятовує надовго цю казкову, ні з чим незрівнянну атмосферу. Одним із наймальовничіших масивів у цій гірській системі вважається Свидовецький хребет — у будь-яку пору року сюди приїжджають туристи з усіх куточків світу, щоб насолодитися єднанням із первозданною природою та помилуватися природними пам’ятками, яких тут так багато.
Свідовецький хребет — один із найвищих у системі Українських Карпат, він розташований у їхній південно-східній частині, там, де карпатські вершини найбільше спрямовуються в безкрає небо. Масив гордо височіє між двома мальовничими долинами річок Чорна Тиса і Тересва, якими можна помилуватися з його вершин. Загалом цих вершин на Свидовці дев’ять, найвища з них — гора Близниця заввишки 1883 метри, а «найменша» — Берляска, висота якої сягає 1555 метрів над рівнем моря. Кожною своєю вершиною Свидовець пронизує хмари, відкриваючи погляду мальовничі, фантастичні картини.
На схилах масиву розташовано чимало найкрасивіших полонин і цікавих місць, а найпопулярнішими серед туристів вважаються найвисокогірніший в Україні гірськолижний курорт Драгобрат, географічний центр Європи (його Свидовець оточує із заходу), а також Кузійський заповідний масив, що входить до складу Карпатського біосферного заповідника.
Кузійський масив простягається з південного боку Свидовецького хребта на висоті від 350 до 1409 метрів, його площа — близько 4925 гектарів. Завдяки своєрідним кліматичним умовам (з Марамороської долини, що розкинулася нижче, нагору піднімаються потоки теплого повітря) тут можна побачити найвисокоросліші дубові ліси в країні, які ростуть на висоті понад тисячу метрів над рівнем моря, а також інші теплолюбні рослини, які зазвичай ростуть у більш низьких поясах висотності. Найвища точка масиву — гора Лисина заввишки 1409 метрів, вкрита, як і він увесь, густим стародавнім лісом казкової краси. У межах масиву — безліч покинутих штолень і тектонічних печер, у яких мешкають 8 видів кажанів, з яких чотири відносять до рідкісних. Також фауна масиву представлена лісовою куницею, лисицею, риссю, лісовим котом, ведмедем і борсуком.
У Кузійському заповідному масиві прокладено декілька екологічних стежок, мандруючи якими, туристи відкривають для себе справжню лісову казку, вражаючу первозданну природу, яка дарує не тільки приємні емоції, а й заряджає енергією, здоров’ям і силами. Але не тільки в Кузійському масиві — всюди природа Свидовця відкриває погляду чудові картини: його верхня частина вкрита альпійською і субальпійською рослинністю, а на схилах пухнастими оазисами зеленіють букові, ялицево-букові та ялинові ліси. Приваблюють туристів і розкидані в гірських долинах озера — точна їхня кількість невідома, а до наймальовничіших зараховують Драгобратське, Ворожеска, Герешаска та Апшинець.
Один із найдивовижніших феноменів на Свидовецькому хребті — швидка зміна погоди: за лічені хвилини над його вершинами можуть вибухнути шарги — бурі, що перетворюють світлий день на справжню темну ніч. Тут на всіх туристів чекає чимало чудес, які залишать яскраві та приємні спогади. Для всіх, хто віддає перевагу екологічному , мандрівка Свидовцем — це можливість набратися найнезабутніших вражень.