Ідея створення постійної виставки в Україні «Блаженніший Патріарх Йосиф у філателістичних та пам’ятних виданнях Помісної Української Католицької Церкви» зародилася 1991-го року. Власне тоді Владика Юліян Вороновський, будучи в Римі, відвідав цю виставку в Українському католицькому університеті й познайомився з її автором, доктором Романом Смиком. У дружній розмові єпископ схвалив задум, відзначивши важливість її для України і, зокрема, для Галичини. Кир Юліян, у минулому ректор Львівської духовної семінарії Святого Духа, а згодом — Єпископ Самбірсько-Дрогобицької УГКЦ, добре розумів значення такого музею для своїх вірних. Доктор Роман Смик, маючи величезний життєвий досвід і колосальні напрацювання в громадсько-політичній та суспільно-культурній роботі, знав, що подібний єпархіальний музей відіграватиме роль своєрідного храму духовного просвітництва. Але найважливішим для обох його засновників було те, що він діятиме у Трускавці, а його відвідувачами будуть не лише українці з усіх кінців держави, а й гості з закордону. Важливим було розповісти про Великого Українця, який, зазнавши 18 років ув’язнення в сталінських в’язницях та таборах, став кардиналом, а згодом і Патріархом Української Помісної Католицької Церкви, про те, як він вірою та правдою служив своєму народові та Церкві.
Під час розробки концепції оформлення музею, автори проєкту директор музею Іван Скибак та художник Микола Костів узяли за основу ідею відтворення атмосфери музею-обительки, музею-храму. Будь-яке людське життя — це дорога до святині, адже людина створена за образом і подобою Божою. Тож одним зі своєрідних храмів і став музей, який створювався не лише як «святилище муз», а й як обитель. Тут кожен має змогу не лише дізнатися про історію Самбірсько-Дрогобицької єпархії, про життя й діяльність видатних мислителів нашої Церкви, як-от Архієпископ Йосафат Кунцевич, Митрополит Андрей Шептицький, Патріарх Йосип Сліпий, чи оглянути одну з виставок сакрального мистецтва, а й помолитися. Наявність мощів священномученика Йосафата, антимінсів, освячених і підписаних Андреєм Шептицьким та Йосипом Сліпим, їхніх особистих речей створюють у кімнатах музею атмосферу намоленого місця. Тому після екскурсій відвідувачі часто залишаються тут ще на деякий час, щоб скласти свої молитви до Бога. Музей покликаний виконувати релігійно-освітню та художньо-культурну місію.
Перша виставка відбулася поза його стінами. Прийняти експозицію за рік до офіційного її відкриттям погодилися працівники Музею Михайла Біласа. Це сталося у вересні 1997 року. А напередодні відкриття 10-го жовтня 1998 року до Трускавця з’їхалися запрошені на святкову академію, богослови, духовенство, науковці. Словом-привітанням благословив початок роботи урочистої академії Владика Любомир Гузар, тодішній Єпископ-помічник Глави УГКЦ. Після привітання тривала наукова сесія, присвячена темам: «Хресний шлях Йосипа Сліпого» та «Видатні постаті УГКЦ. На шляху буття української нації». А наступного дня після Архієрейської святкової Літургії, яку було відслужено в церкві св. Миколая, духовенство та гості процесійно прийшли до Управління Самбірсько-Дрогобицької єпархії. Тут за участю великої кількості мешканців та гостей Трускавця відбулося урочисте відкриття та освячення Єпархіального музею. Літургію відправляли Владика Юліан Вороновський, Єпископ Самбірсько-Дрогобицький, Владика Михаїл Колтун, Єпископ Зборівський, та Владика Іван Маргітич, Єпископ-помічник Мукачівської Єпархії. Їм співслужила численна група священиків. У нововідкритому й освяченому музеї першу екскурсію провели доктор Роман Смик, Владика Юліан Вороновський і перший директор музею Іван Скибак. Десять років змінювалося керівництво цього відомого далеко за межами міста-курорту закладу. Але незмінною була і залишається провідна лінія в його діяльності — через правдиве інформування людей торувати шлях до спасіння у вічності.
Нині директором музею працює Тарас Шафран. Щороку музей відвідує понад 5000 екскурсантів, які приїхали на відпочинок до Трускавця. Для відвідувачів часто організовуються виставки на різну тематику, здебільшого духовну.