Тустань — єдиний у світі карпатський дракон.
Як скарбниця царя Креза забита незліченною кількістю золота і самоцвітами, так і міжгірні долини Карпат наповнені найкращими пам’ятками України. У них знайдеться «долина нарцисів», скелі Довбуша і печерний монастир Розгірче, дерев’яні лемківські церкви і міріади літрів дорогоцінної води, здатної вилікувати будь-яке тіло. Окреме місце в цій карпатській скарбниці посідає заповідник «Тустань», в якому поєдналися природні щедроти з титанічною працею перших слов’ян.
Причиною, чому в мальовничій долині Східних Бескидів з’явився форт, стали особливості місцевого рельєфу. Це — Урицькі скелі, підняті над долиною на висоту близько 55-75 метрів. Вони були утворені в мезозої-початку кайнозою осадовими породами, що падали на дно океану Тетіс, який колись вирував над тутешньою територією. В альпійську епоху горотворення океан відступив, а м’які пісковики були зім’яті в складки. Через низьку твердість осадових порід, вони легко піддавалися вивітрюванню і водній ерозії. Ті, хто побуває в цих місцях, будуть здивовані кількістю тріщин, печер і вибоїн у скельному масиві, утворених руйнівними силами вітру, води і температурними стрибками. Завдяки такій «роботі» екзогенних сил природи, профіль заповідника має вигляд дракона, що заліг на відпочинок у Карпатах.
Скали, що дивують і лякають, здавна приваблювали людей. Ще за тисячу років до народження Христа в них було облаштовано язичницьке капище фракійців гальштатської культури. Від людей бронзового віку на скелях, а особливо на Камені, збереглися петрографи, що зображують знак Соляріус, тобто Сонце. Із цим же періодом пов’язують виникнення однієї з візитівок Тустані — гігантського наскельного лику грізного язичницького Божества. До речі, в місцях розселення індіанців майя знайдено аналогічні первісні «фотографії», вибиті в камені.
Вигоди економіко-географічного положення гірського поселення оцінили білі хорвати, одне з племен, що змінило фракійців. Чітко відомо, що з IX по XIII століття це слов’янське плем’я контролювало Соляний шлях, що йшов із Галичини в Європу. Існує версія, що місто-фортеця Тустань було одним з опорних пунктів Шовкового шляху, за що отримувало мито. Підтвердженням сказаного є витягнуті з тустаньського ґрунту артефакти: персні, золоті арабські дирхеми, булави, а також наконечники стріл-копій-арбалетів, знайдені оптовими партіями.
Для оборони своїх багатств, нажитих торговельними операціями і митами, племінна знать білих хорватів затіяла будівництво фортеці. Особливістю цієї споруди є те, що її не видовбували в камені, а надбудовували над скелею з дерева, про що свідчать численні пази і залишки кріплень. Перебуваючи у Східниці, ви зможете побачити залишки та реконструкції єдиної архітектурної споруди такого роду у світі, такої ж оригінальної, як Китайський мур або висячі сади Семіраміди.
На жаль, вигляд цього давньослов’янського укріплення зіпсували монголо-татари та військо Казимира Великого, хоч останній і розкаявся в тому, наказавши відбудувати форт. За поляків, Тустань виконувала роль прикордонної фортеці, але невблаганно втрачала свої позиції, як транзитний торговий пункт. А в XVI столітті за своїми фортифікаційними параметрами вона значно поступилася всім польським фортецям. 1539 року її залишки та навколишні земельні угіддя перейшли у власність магната Бліцинського.
Зразок слов’янського зодчества до-монгольського періоду приваблював сюди безліч видатних особистостей: Івана Франка та Данила Галицького, Лесю Українку та весь авторський колектив кінострічки «Захар Беркут». Сьогодні тут створено заповідник «Тустань», кермо влади над яким поділено між Львівським історичним музеєм та Національним парком «Сколівські Бескиди».
Старослов’янська фортеця посіла гідне місце у списку помітних пам’яток України. Щоб її побачити, багато хто з тих, хто перебуває на відпочинку в Карпатах, не шкодує часу, щоб заїхати в Сколівські Бескиди й розшукати село Урич із його драконоподібним рельєфом. Природно, що найбільше шансів відшукати монетку або хрестик-енколпіон мають ті, хто перебуває на відпочинку в Східниці, Моршині або Трускавці.