З-поміж багатьох природних парків і заповідників України Національний парк «Гуцульщина» посідає особливе місце. Його територія — це серце Гуцульської землі. Тут знаходяться найголовніші багатства Гуцульщини — старовинна архітектура, незаймана природа неймовірної краси та її корінні мешканці — карпатські горяни, які впродовж віків дбайливо бережуть свої стародавні звичаї й традиції. Національний парк «Гуцульщина» розташований у межах Косівського району Івано-Франківської області, його межі простягаються на 29 км із північного заходу на південний схід і на 20 км із північного сходу на південний захід, а площа становить 32,2 тисячі гектарів. Усе це — землі, що мають велику історико-культурну цінність, з натхненно красивою природою та найрізноманітнішими рекреаційними ресурсами.
НПП «Гуцульщина» було засновано 2002 року за Указом Президента України для збереження багатющої флори та фауни, а також сформованого тут унікального етнокультурного середовища, що мають велику оздоровчу, історичну, пізнавальну, наукову та естетичну цінність.
Розкидані в передгір’ях Карпат автентичні селища з колоритними будиночками та відомими своєю дивовижною красою гуцульськими храмами, прадавні казкові ліси, річки та водоспади ваблять усіх, хто проводить свій відпочинок у Косові, відвідування парку — це занурення у фантастичний світ краси природи та неповторної Гуцульської землі. Ліси — це одне з головних багатств парку. Стільки видів дерев одразу, напевно, не можна побачити більше ніде у світі. Тут ростуть бук, береза, граб, ялиця, смерека, тополя, ясен, в’яз, дуб, біла акація і ще більш рідкісна чорна альпійська сосна. Серед тисяч рослин безліч ендемічних, рідкісних і зникаючих — до Червоної книги України занесено 65 видів рослин. Так само багата і різноманітна і фауна парку, а до Червоної книги занесено 16 видів хребетних, які тут мешкають, і 4 види комах. Найпоширеніші «мешканці» парку — це бурі ведмеді, карпатські олені та європейські козулі.
Здається, що природа в парку «Гуцульщина» збереглася такою, якою була сотні, а, може, й тисячі років тому. З пишністю лісових пейзажів змагаються гірські водойми, що протікають на території парку, найвідоміші з яких — Рибниця, Пістинька, Лючка і Черемош, притоки Прута. Найбільше через свою бурхливу вдачу і мальовничість прославився Черемош, який вважається однією з візитних карток Гуцульщини. Кришталевою чистотою тут дивує кожна річка і кожен гірський потік, але ще більше вражають тутешні водойми там, де природа вирішила пофантазувати і проявити свій характер. Протікаючи гористою місцевістю, річкові води утворюють плеса, перекати і навіть водоспади. Через шум, що створюється в таких місцях, місцеві жителі називають їх «гуками» — це найпопулярніші місця відпочинку в парку.
Подорожуючи парком, не можна не помітити й чудові гірські краєвиди. Парк «Гуцульщина» — це ворота Українських Карпат, починаючи саме звідси, зелені велетні, прагнучи дедалі вище й вище в небо, стають дедалі більшими й більшими. Найвища точка парку — гора Грегіт висотою 1472 м над рівнем моря, її схили вкривають кам’яні розсипи, через які вона й отримала таку назву. Скелясті виступи на горі Грегіт та інших вершинах, що сягають 40 м, зробили відпочинок у парку популярним і серед альпіністів.
У парку «Гуцульщина» можна побачити, крім мальовничих природних панорам, і справжні архітектурні шедеври, визнані в усьому світі достопримечательности Карпат — дерев’яні гуцульські церкви. Багато санаторіїв і будинків відпочинку тут також зведено в гуцульському стилі, що робить картини, які відкриваються погляду, ще казковішими і вражаючими. І відпочити в оточенні такої краси може кожен — варто лише захотіти!