Північне Причорномор’я — край дивовижний і незвичайний. Це світ величезного, фантастичного простору, де під синім куполом неба із застиглими в ньому громадами перлинних хмар на сотні верст тягнуться мілководні, зарослі водяними травами лимани, які дають притулок незліченним зграям всіляких риб. Поруч, на нескінченних піщаних мілинах, косах і низьких багнистих берегах дельти Дніпра, у джунглях нескінченних плавнів, шумлять і сваряться мільйонні скупчення птахів. Частина з них збирається в зграї перед міграціями на південь або північ, а інші з року в рік виводять тут своїх пташенят. На найбільшій косі — Кінбурнській — прославленій генієм російського полководця Олександра Суворова, стоять тінисті діброви, що дають притулок міріадам птахів і комах. Впритул до берегів примикають безкраї типчаково-полинові таврійські степи. Голова паморочиться від дурманного запаху степових трав, а погляд привертають скіфські кургани з похиленими кам’яними ідолами нагорі… Колись, аж до XIX століття, зустрічалися тут степові мандрівники — тарпани.
А раніше звичні були тисячні стада антилоп-сайга, турів, куланів… Увесь цей достаток, як магнітом, тягнув у край людей. Кого тільки не було на цій благодатній землі, позначеній найрізноманітнішою палітрою: скіфи, половці, кипчаки, ногайці, турки тощо. Саме тут здавна стояли грецькі колонії-фортеці, що відбивали набіги степових кочівників, а потім турецькі війська билися з росіянами за володіння цими землями… Але минув час, і закінчився достаток. Люди хижацьки вирубали ліси, вибили турів, коней і антилоп, спалили й розорали степи, а потім взялися винищувати птахів та їхні яйця. І мабуть, вибили б уже всіх, але чиїсь світлі голови створили тут заповідник, під покровом якого ось уже багато років зберігається жива всіляка благодать — птахи, звірі, риби, комахи разом з унікальною флорою.
Північним узбережжям Чорного моря, від південного берега Дніпро-Бузького лиману майже до самого містечка Залізний Порт простягається один із найстаріших заповідників Східної Європи — Чорноморський біосферний заповідник.
Ще на початку XX століття увагу багатьох учених, згадати хоча б А. Браунера, І. Пачоського, привертали природні комплекси Північно-Західного Причорномор’я та Нижньодніпровських (Олешківських) пісків. За їхнім поданням і рекомендацією ці території були взяті під державну охорону, і 1927 року тут було створено заповідник. До його складу увійшло п’ять материкових ділянок, розташованих на Кінбурнському півострові та чорноморських берегах, мілководні затоки Чорного моря — Ягорлицьку та Тендрівську з дрібними островами й одним великим — Тендра; смуга морської акваторії вздовж нього. У заповіднику заборонені вилов і відстріл усього живого, рубання лісу, рибальство, полювання, косіння трав, випасання худоби, проїзд, збирання рослин, грибів, квітів, насіння і т. д.
Такий режим забезпечує спокій і благополучний розвиток рослинних і тваринних екосистем цього унікального куточка природи. Збережено рідкісні природні комплекси Причорномор’я: азональний піщаний лісостеп, солонцюватий опустелений степ, острови і узбережжя, біоти мілководних заток. Рамсарською конвенцією всі водно-болотні угіддя, що знаходяться в цій місцевості, віднесено до територій, що мають міжнародне значення для гніздування, міграцій і зимівель водолюбних птахів. Загальна площа сучасного Чорноморського біосферного заповідника становить 89 129 га. З них 5 600 га — лісостепові ділянки, розташовані на Нижньодніпровських аренах, 6 695 — ділянки причорноморського степу, 1 853 га — острови Тендрівської та Ягорлицької заток.
Площа акваторій Тендрівської та Ягорлицької заток і частина Чорного моря уздовж острова Тендра, що входять до складу Чорноморського біосферного заповідника, — 56 361 га. Розмаїття природних умов заповідника зумовило багатство його рослинного і тваринного світу. Тут росте понад 700 видів вищих рослин, мешкає понад 3000 видів безхребетних, близько 80 видів риб, 5 видів амфібій, 9 — рептилій, 306 — птахів, серед яких до 140 видів — гніздяться, 53 види наземних і водних ссавців. Частина видів флори і фауни, що зберігаються, — рідкісні, такі, що зникають, і більше ніде на Землі не мешкають. На заповідних ділянках можна зустріти типових мешканців полинно-типчакових і різнотравних степів, піщаних степів, лісостепу, солончаків, островів; прісних, солонцюватих і солоних водойм, шельфової зони моря.
У 2007 році Чорноморському біосферному заповіднику виповнилося 80 років. По праву він вважається одним із найцікавіших куточків заповідної природи Європи як еталон природних природних комплексів півдня України, осередок ендемізму, місце збереження багатьох рідкісних і таких, що потребують охорони, видів рослинного й тваринного світу, епіцентр гніздових, перелітних і зимувальних скупчень птахів у Північному Причорномор’ї.
Тож обираючи відпочинок у Лазурному, у Вас з’являється можливість особисто доторкнутися до незайманої природи заповідника і побачити всю його велич на власні очі.