Описание книги: Це книга, за якою львів’яни і не тільки вони, тужили давно. Її герої – король Данило і блазень Олелько, король Лев і славний бургомістр Зиморович. Львівські відьми, чорти, духи, водяники, скнилівські мудрагелі та сьвірки населяють цю книгу. Давній казковий Львів українців, поляків, євреїв, вірмен та інших народів постає перед нами, як унікальне явище світової культури, джерело багатющого міського фольклору та життєрадісного гумору.
(В книге)Голоско
(В городе)вул.Замарстинівська
«Колись давно село Голоско не було з багатих. Сама природа подбала, щоб людям жилось без меду-густі ліси й кам’яні пагорби не дозволяли розкинутися колосистим нивам, а тому одразу за селом жовтіли тільки невеликі клаптики поля, які визволяли з каміння.»
(В книге)Кульпарків
(В городе)вул.Княгині Ольги
«Колись там, де зараз Кульпарків, знаходилося урочище Папороть.Тут били два джерела, з яких брала свій початок річка Сорока, яка впадає в Полтву.»
(В книге)Клепарів
(В городе)вул.Джерельна
«Колись на Клепарові стояла невелика церква, оточена липами і яворами.»
(В книге)Вовча гора
(В городе)вул.Зелена
«Вовча гора.Знаходилась вона серед горбів, де зараз початок Зеленої.»
(В книге)Темричівський лан
(В городе)вул.Личаківська
«Якось двоє хлопців з околиці, що мала назву Темричівський лан, пішли до лісу по гриби.»
(В книге)вулька
(В городе)вул.Княгині Ольги
«На місці ставу Собка, що знаходився на вульці, стояла колись церква.»
(В книге)Рийок
(В городе)пл. Ринок.
«Просто пофортунило їй, що жила вона на Рийку, і віконниці її перетворилися на вуличну газету, звідки можна було вичитати останні львівські плітки та помилуватися дотепними карикатурами.»
(В книге)вул.Кривоноса
(В городе)вул.Кривоноса.
«Піднявшись вулицею Кривоноса до того місця, де вона перетинається з вулицею Довбуша, ми опиняємося біля місцини, яка викликала колись моторошний острах у кожного львів’янина.»
(В книге)вул.Довбуша
(В городе)вул.Довбуша.
Див. вище.
(В книге)вул.Глинянська
(В городе)вул. Глинянський тракт.
«Варфоломій Зиморович прийшов на світ 20серпня 1597 року в затишному будинку на Глинянській вулиці в родині каменяра.».
(В книге)Личаківська рогатка
(В городе)вул.Личаківська(кінець трамваю№2).
«Зі Львова часто вирушали каравани купців у неблизькі краї.Збирався караван докупи на Личаківській рогатці, купці прощалися з рідними і-в дорогу.»
(В книге)вул.Бляхарська, 8
(В городе)вул.І.Федорова.
У Львові мешкали не тільки купці та ремісники, але й славні чаклуни, або чорнокнижники.Найславнішим з-поміж них був Григорій Лиськевич, що жив наприкінці XVI століття…Його кам'яниця на вулиці Бляхарській, 8 називалася Криве коло, бо знаходилась вона в кінці крутої вулиці під Домініканами.»
(В книге)вул.Левицького
(В городе)вул.Левицького.
«Одного разу пан Лиськевич узяв дванадцять віхтів соломи, перетворив їх на тлустих кабанчиків та погнав на базар…По дорозі минали вони багна, що на теперішній вулиці Левицького, і кабанчики не втримавшись від спокуси, потрюхикали просто в болотяну воду, тільки за ними зачавкотіло.»
(В книге)вул.Кармелітська
(В городе)вул.Просвіти.
«З королівського лісу по вулиці Кармелітській протікав колись потік Ортим.»
(В книге)вул.Св.Петра
(В городе)вул.Мечнікова.
«Йду я си вулицею святого Петра і бачу, жи переді мнов шльопає така фігурова цізя, аж ми в шкарпетках зимно стало.»
(В книге)Кривчиці
(В городе)вул.Богданівська.
«Личаківський парубок Славко мав дівчину в Кривчицях.Якось вони прощалися пізно ввечері коло її хати і вона спитала:-Чи ти сильно мене любиш?Славко пожартував :-Якби ти мала молодшу сестру, я б її ще сильніше любив.-Славку, не гніви Бога!-спалахнула дівчина і втекла додому.»
(В книге)вул.Сербська
(В городе)вул.Сербська
« На розі вулиці Сербської та Боїмів (тепер Староєврейською називається)знаходиться камяниця Клопотівська.
(В книге)вул.Боїмів
(В городе)вул.Староєврейська.
З цією камяницею пов’язана ціла серія судових процесів.І хоч завдала вона багацько клопоту своїм власникам, але назва її походить від поважного міщанина Клопота.»
(В книге)вул.Краківська
(В городе)вул.Краківська.
«На Краківській мешкав колись один багатий чоловік, що нікого ніколи до себе на гостину не просив.Навіть у святкові дні, коли господарі кличуть до себе убогих на обід, він обідав сам.»
(В книге)Високий Замок
(В городе)вул.Замкова
28вересня(за старим стилем)1648року війська Хмельницького підійшли до околиць Львова.Перед мурами міста були насипані високі вали, з яких стирчали гострі палі.На тих валах і зайняла оборону частина вояків та міщан.Решта боронила Високий Замок і самі мури міста.»
(В книге)Замарстинів
(В городе)вул.Замарстинівська.
«На Замарстинові був один чоловік, що правувався з сусідом за межу.»
(В книге)Гора Будельниця
(В городе)пл.Старий Ринок.
«Під Княжою горою, вище церкви святого Миколая, була гора Будельниця.Називали її так через те, що тут стояла вежа, з якої будили на сполох при наближенні ворога.»
(В книге)Медова Печера
(В городе)вул. Медової Печери.
«Був собі мельник, що мав млин на Полтві і дуже хотів знайти скарб.Кожної вільної хвилини ходив по старих людях та випитував, чи не чув хто про закопані скарби…Аж якось розповіла йому стара баба, що чула вона про скарб біля Медової Печери.»
(В книге)Винники
(В городе)Винники
«У Винниках мешкав дуже скупий багатій, який мав стільки золота, що ледве встигав його за цілий день перерахувати, а беріг пильніше ока свого.»
(В книге)Підзамче
(В городе)вул.Б.Хмельницького.
«Про скарби на Підзамчі давно оповідали легенди, але час від часу знаходилися такі сміливці, що намагалися їх відшукати.»
(В книге)вул.Татарська
(В городе)вул.Татарська.
«Про підземний хід, що вів на Підзамче, розповідали чимало легенд.Колись він мав три гілки, але де вони докладно починалися, ніхто не знає.У 1900році знайшли одну гілку, що мала півтора метра ширини і висоти, а бігла від Княжої Гори впоперек Татарської та Жовківської до вулиці Бальонової…»
(В книге)вул.Жовківська
(В городе)вул.Б.Хмельницького.
Див.вище.
(В книге)вул.Бальонова
(В городе)вул.Гайдамацька.
Див.вище.
(В книге)Кайзервальд
(В городе)вул.Чернеча Гора, 1
«Чи відомо вам, що на Кайзервальді був колись розлогий Бузиновий яр?...Одначе про цей яр знало ціле місто.А знало тому, що мешкала там Бузинова пані.»
(В книге)вул.Гарбарська
(В городе)Пр.Т.Шевченка.
«Одному ліхтарникові трапилась дивна пригода. Якось він стояв на Гарбарській вулиці...і насвистував собі пісеньку зі славної п’єски «Ганнуся з Погулянки».
(В книге)вул.Академічна
(В городе)Пр.Т.Шевченка.
«Якось він стояв на Гарбарській вулиці, котру потім назвали Академічною...».
(В книге)Пр.Свободи
(В городе)Пр.Свободи.
«А треба сказати, що за тих часів на теперішнім проспекті Свободи і на вулиці Коперніка були самі багна та мочарі, зарослі очеретом, а в околиці Академічної були ще й ставки.»
(В книге)вул.Коперніка
(В городе)вул.Коперніка.
Див.вище.
(В книге)Марійська площа
(В городе)пл.А.Міцкевича.
«Та ще, коли минали на Марійській площі млина й ступили на міст через Полтву, то жаби так голосно почали рехкати, що хоч вуха затуляй.»
(В книге)вул.Підвальна
(В городе)вул.Підвальна.
«Буду чекав ясне панство, -втішився ліхтарник і поквапився на Підвальну, звідки можна було б ще когось припровадити.»
(В книге)Каліча гора
(В городе)вул.Каліча Гора.
«Колись узгір’я Калічої гори опадало на південь до яру, яким плив з вульки один з потоків Сороки.»
(В книге)Погулянка
(В городе)вул.Вахнянина.
«Один водяник, що мешкав у річці Пасіка, котра витікала з Погулянки, подався на ярмарок, який відбувався біля собору святого Юра. »
(В книге)пл.Юра
(В городе)пл.Св.Юра.
«На самій площі Юра, котра колись була значно просторіша, ніж тепер, куди оком не кинь – полотняні намети, а за ними вози та підводи перекупників і селян.»
(В книге)вул.Зелена
(В городе)вул.Зелена.
«На вулиці Зеленій в чорній камяниці з круглим бальконом мешкала колись відьма Буркманка.»
(В книге)вул.Замкова
(В городе)вул.Замкова.
«Коли засновувався Львів, замок стояв спочатку на Княжій горі.Але там гуляли такі вітри, що король Лев перебув у тім замку лише одну зиму і змушений був збудувати Низький замок на горбі, що понад церквою св.Миколая, де тепер Замкова вулиця.»
(В книге)Чортова скеля
(В городе)Чортова скеля
«Враз якась сила їх вхопила і понесла.Хлопець умить на вершечку Чортової скелі опинився, а дідича і пароха несло через нетрі, по тернях так, що вони геть пообшарпувалися та подряпалися.»
(В книге)Глинянський тракт
(В городе)вул.Глинянський Тракт.
«Якось пізнього вечора вертався з шинку «Лисого Мацька» один мельник і напотемки зачепився за камяну фігуру Божої матері, яка стояла посеред Галицького тракту.»
(В книге)Сигнівка
(В городе)вул.Патона, вул.Виговського.
«Недалеко за Сигнівкою знаходиться Скнилів.Колись там жили веселі люди, і про них любив оповідати цілий Львів.»
(В книге)Галицька брама
(В городе)вул.Галицька-вул.Братів Рогатинців.
«Один скнилівець наловив перепелиць, зв’язав до купи і, почепивши на кінець тички, поніс до Львова продавати.Коли він опинився перед Галицькою брамою, то ніяк не міг з тою тичкою пройти:і в висоту тичка здорова, і впоперек.»
(В книге)вул.Вірменська
(В городе)вул.Вірменська.
«Колись на місці Вірменської церкви знаходився сад, в якому росли завезені з Вірменії дерева й кущі.Одне дерево давало такі плоди, що коли їх розкраювали впоперек, то вони завше показували хрест.То була айва.Багатий львівський вірменин Юрко Івашкович звернув увагу на це і розцінив як знак Господній.Коли вирішено збудувати на Вірменській вулиці церкву, то в основі плану поставлено форму грецького хреста, яку побачив Івашкович в розрізаній айві.»